Часті ГРВІ: норма чи сигнал тривоги?

“Дитина часто хворіє, майже щомісяця. 2 дні у садочку — 2 тижні вдома, і так по колу. Враження, що хвороби не закінчуються взагалі…” Знайомо?

Багато батьків переживають, що з імунітетом дитини «щось не так», якщо застуди повторюються часто. Давайте розберемося, коли це варіант норми, а коли — сигнал, що потрібна додаткова увага й обстеження.

Скільки разів на рік дитина може хворіти в нормі?

У дітей кількість інфекцій дуже відрізняється і залежить від:

• віку;
• соціальних факторів (садочок, школа, колективи);
• зовнішніх чинників;
• вакцинального статусу;
• пасивного куріння (воно підвищує ризик інфекцій верхніх дихальних шляхів).

У середньому в нормі дитина хворіє на 4–8 респіраторних інфекцій на рік.

• Немовлята та маленькі діти можуть хворіти лише на 1–2 інфекції на рік, особливо якщо мають обмежений контакт з іншими дітьми та дорослими.
• Інші діти можуть переносити 10–12 інфекцій на рік, особливо якщо у них є старші брати й сестри або вони відвідують дитячі колективи.

При цьому «звичайно часто хворіюча» дитина зазвичай не має:

• більше ніж 1 епізоду пневмонії;
• більше ніж 2 епізодів неускладненого середнього отиту протягом перших трьох років життя.

Такі діти:

• добре ростуть і розвиваються;
• швидко реагують на відповідне лікування;
• повністю одужують між епізодами інфекцій;
• виглядають здоровими у періоди без хвороби.

Чому дитина може часто хворіти: 4 основні групи причин

Лікарі виділяють кілька груп причин частих повторюваних захворювань.

1. «Нормальна» дитина з частими інфекціями (приблизно 50% випадків)

Це діти, які часто хворіють через:

• вік (незріла, але нормальна імунна система);
• тісні контакти в колективах;
• вплив зовнішніх факторів (пасивне куріння тощо).

Їх імунітет працює адекватно, а часті ГРВІ — це радше етап адаптації. Важливі ознаки:

• нормальний ріст і розвиток;
• задовільний стан між інфекціями;
• хороша відповідь на лікування;
• відсутність «важких» або нетипових інфекцій.

2. Дитина з атопічним фенотипом (приблизно 30% дітей з рецидивуючими інфекціями)

Приблизно у 30% дітей, які часто хворіють, є атопічне захворювання (алергічна схильність).

• Хронічний алергічний риніт часто помилково сприймають як часті ГРВІ: «постійно тече з носа», «дитина завжди підхоплює застуду».
• Діти з атопією частіше мають повторювані та стійкі інфекції верхніх дихальних шляхів: синусит, риніт, середній отит.

У таких випадках важливо розібратися, де межа між алергією й інфекцією, та підібрати коректну терапію.

3. Дитина з хронічним захворюванням (близько 10%)

Приблизно у 10% дітей із повторюваними інфекціями є основне хронічне захворювання, окрім атопії чи імунодефіциту.

Ознаки можуть бути такими:

• поганий набір ваги, відставання у розвитку;
• «хворобливий» вигляд дитини;
• характерні симптоми, пов’язані з конкретною хворобою.

До таких станів належать, наприклад:

• муковісцидоз;
• гастроезофагеальний рефлюкс;
• вроджені вади серця;
• хронічна аспірація.

У таких випадках повторювані інфекції — це наслідок основного захворювання.

4. Дитина з імунодефіцитом (близько 10%)

Ще приблизно 10% дітей з повторюваними інфекціями мають імунодефіцит — дефект одного або кількох компонентів імунної системи.

Повторювані (рецидивуючі) інфекції визначають так:

• дві або більше важкі інфекції протягом одного року;
• 3 або більше респіраторних інфекції (синусит, отит, бронхіт) протягом року;
• потреба в антибіотиках протягом двох місяців на рік.

У такій ситуації важливо уважно подивитися на інші супутні симптоми.

Ознаки, які можуть вказувати на імунодефіцит

Нижче — перелік симптомів і ситуацій, які можуть свідчити про первинний імунодефіцит і є підставою для консультації дитячого імунолога:

• сімейний анамнез імунодефіциту або незрозуміла рання смерть родичів (до 30 років);
• низький набір ваги та зросту;
• необхідність внутрішньовенного введення антибіотиків та/або госпіталізації для лікування інфекцій;
• 6 або більше інфекцій вуха чи дихальних шляхів протягом одного року;
• 2 або більше інфекцій пазух носа або пневмоній протягом року;
• 4 або більше отитів протягом одного року;
• 2 або більше епізодів сепсису або менінгіту протягом життя;
• 2 або більше місяців терапії антибіотиками з незначним ефектом;
• рецидивуючий або резистентний кандидоз ротової порожнини чи шкіри;
• рецидивуючі глибокі абсцеси шкіри або органів;
• інфекція, спричинена незвичайним мікроорганізмом та/або в незвичайній локалізації;
• ускладнення від живих вакцин (наприклад, проти ротавірусу, вітряної віспи, БЦЖ);
• хронічна діарея;
• незагоювані рани;
• обширні ураження шкіри;
• персистуюча лімфопенія (кількість <1500 клітин/мкл у пацієнтів старше 5 років та <2500 клітин/мкл у дітей молодшого віку);
• незрозумілий аутоімунітет або тривала лихоманка;
• гранульоми;
• гемофагоцитарний лімфогістіоцитоз (ГЛГ);
• лімфома в дитячому віці.

Якщо ви впізнаєте у цьому описі свою дитину або маєте сумніви — це привід не відкладати консультацію.

Коли варто звернутися до лікаря?

Завжди варто звернутися до педіатра, якщо:

• вас турбує частота чи тяжкість інфекцій;
• дитина виглядає млявою, погано їсть, втрачає вагу;
• хвороби протікають важче, ніж у «звичної застуди» у її однолітків;
• є симптоми з переліку вище.

Як у Бадді ми допомагаємо сім’ям з частими ГРВІ

У Бадді ми розуміємо тривоги батьків щодо «часто хворіючих» дітей. Наші педіатри завжди поруч і готові:

• оцінити, чи вписується частота хвороб у вікову норму;
• запідозрити атопічні, хронічні захворювання або можливий імунодефіцит;
• за потреби скерувати до дитячого імунолога чи інших фахівців;
• пояснити план подальших кроків зрозумілою мовою.

Якщо вам здається, що «дитина хворіє без кінця», не залишайтеся з цими переживаннями наодинці — педіатри Бадді завжди поруч і готові допомогти розібратися, чи нормально, що ваша дитина часто хворіє.